Видатні люди Ізяславщини

Видатні люди Ізяславщини

Зінкевич Василь Іванович

Герой України, видатний український естрадний співак (тенор). Народний артист України (1986), лауреат Національної премії України їм. Т. Г. Шевченка (1994).

Закінчив Вижницьке училище декоративно-прикладного мистецтва у Чернівецькій обл. (1968) та Рівненський інститут культури.

1968-1974 — художній керівник народного ансамблю «Смеречина».

У 1968-1975 – соліст ВІА «Смерічка» Вижницького будинку культури та Чернівецької обласної філармонії.

Від 1975 — соліст, а потім художній керівник ВІА «Світязь» Волинської обласної філармонії. Від 1993 року гастролює із сольними програмами. Живе у м. Луцьку.

Народився 1 травня 1945 року в селі Васьківці, Ізяславського району, Хмельницької області. Шлях до зіркової слави артиста пролягав через Вижницьке училище декоративно-прикладного мистецтва, танцювальний колектив «Смеречина». Восени 1968 року, після служби в лавах ЗС СРСР, Василя Зінкевича запрошує в ансамбль «Смерічка» художній керівник Левко Дутковський. Василь працює солістом і через рік, по приходу в колектив юного співака Назарія Яремчука, вони удвох складають зоряний дует, який в майбутньому приносить ВІА «Смерічка» всесоюзне визнання і феноменальну популярність. У Розтоках Василь Зінкевич, разом з Володимиром Івасюком, успішно знявся в танцювальних сценах в художньому фільмі «Білий птах з чорною міткою».

У 1971 році в Карпатах, у мальовничому містечку Яремче був знятий і показаний по Центральному телебаченню музичний фільм Мирослава Скочиляса та Романа Олексіва «Червона Рута». У цьому фільмі герой Василя Зінкевича – молодий шахтар Борис із Донбасу – виконав багато українських пісень молодого буковинського композитора і поета Володимира Івасюка: «На швидких поїздах», «Мила моя», «Залишенi квiти» (на музику Валерія Громцева), але кульмінацією музичного фільму було виконання молодим співаком пісні про щасливе і справжнє кохання – «Червона рута». У цьому ж році солісти ансамблю Василь Зінкевич, Назарій Яремчук і молодий композитор Володимир Івасюк беруть участь у підсумковому телеконкурсі «Пісня року» в місті Москва. Вони успішно виконують пісню «Червона рута» в супроводі оркестру Всесоюзного радіо і телебачення під керівництвом Юрія Силантьєва, що приносить колосальну популярність автору і молодому колективу “Смерічки”. Пісня звучить по всьому Радянському Союзу. У складі ВІА «Смерічка» Василь Зінкевич багато гастролює по нашій країні і за кордоном, і скрізь їх чекає успіх та симпатія глядачів.
         У 1972 році на Центральному телебаченні Василь Зінкевич, Назарій Яремчук та ВІА «Смерічка» беруть участь у Всесоюзному телеконкурсі «Алло, ми шукаємо таланти», успішно виконують пісню Левко Дутковського «Горянка» на слова поетів М. Леонтюка та С. Борисенка і отримують звання лауреатів. У складі ВІА «Смерічка» Василь Зінкевич виконує пісні: «Сніжинки падають», «Ти прийди в синю ніч», «Бажання» (Л. Дутковський – А. Фартушняк), «Скажи, скажи» (В. Громцев – В. Бабух), «Осінь прийшла» (Г. Скупинський – Б. Касієв), «Відлуння твоїх кроків» (В. Івасюк – В. Вознюк), а також у дуеті з Назарієм Яремчуком: «Червона рута», «Мила моя», «Пісня буде поміж нас» (автор В. Івасюк), «У Карпатах ходить осінь»( Л. Дутковський – А. Фартушняк), «Ой, чия ж то крайня хатка» (Г. Скупинський – слова народні), та багато інших. Співак приймає участь в запису пісень на Всесоюзній фірмі грамзапису «Мелодія» на перший міньйон, а також для першого диску-гіганту ансамблю «Смерічка». У 1975 році Василь Зінкевич залишає ВІА «Смерічка». Через хворобу в зв’язку з якою він не міг співати, поїхав до Ленінграду, думав там лишитися працювати. Але, на щастя, лікарі йому допомогли, повернули голос, і саме тоді нагодився Валерій Громцев і запросив його на Волинь. Василь Іванович переїжджає до Луцька. Співак відновлює свою творчість і працює в українському ВІА «Світязь» (колишній ВІА «Карпати»), художній керівник Валерій Громцев. Після від’їзду Громцева до Криму Василь Іванович очолює ансамбль і керує ним разом з музичними керівниками Олександром Сєровим, Ігорем Перчуком, Дмитром Гершензоном та ін. Він є провідним виконавцем пісень колективу, і завдяки йому ВІА «Світязь» швидко піднімається на хвилю популярності у нашій країні. На українському радіо і телебаченні часто звучать пісні у виконанні улюбленого співака публіки – Василя Зінкевича.

У 1978 році співак бере участь у Всесоюзному конкурсі «Молоді голоси», де успішно виконав пісні Володимира Івасюка «Тільки раз цвіте любов» на слова Богдана Стельмаха і «Світ без тебе» на слова Василя Бабуха.

22 травня 1979 співак бере участь у прощанні зі своїм другом, композитором Володимиром Івасюком. Багато років у репертуарі Василя Зінкевича звучать такі популярні пісні, як «Балада про мальви» (В. Івасюк – Б. Гура), «Літо пізніх жоржин» (В. Івасюк – Р. Братунь ), «Тече вода», «Скрипка грає» (І. Поклад – Ю. Рибчинський), «Ясени» (О. Білаш – М. Ткач), «Два кольори» (О. Білаш – Д. Павличко), «Горянка» (М. Мозговий – В. Кудрявцев), «Мій рідний край», « Розквітай любов», « Моя перша любов» (М. Мозговий), « Мамина свiтлиця »(І. Білозір – Б. Стельмах), «Море вечорове» (А. Хаммонд – Т. Севернюк), «Забудь печаль» (Л. Затуловський – Т. Севернюк), «На полонинi», «Музика звучить» (І. Перчук – М. Лисенко), «Музика весни» (П. Дворський – М. Бакай), «Сині гори» (В. Домшинський – П. Скунць), «Там, де ясні зорі» (О. Сєров – О. Богачук), а також «Кличу тебе», «Разве можно», «Ти – сонце в небі», «Хай щастить», «Ніби вчора», «Наснись мені» та інші.

У 1980 році легендарному співаку Василю Зінкевичу присвоєно звання Заслуженого артиста України, а в 1986 – Народного артиста.

У 1994 році йому присуджена Державна премія ім. Т. Г. Шевченка, у 1999 році співак нагороджений орденом «За заслуги» 3 ступеня. У 1997 році Василь Зінкевич від України бере участь у Міжнародному журі Міжнародного конкурсу молодих виконавців естрадної пісні «Вітебськ – 1997». 25 травня 2000 співак взяв участь у ювілейному вечорі «Імперія Пісні» популярного поета – пісняра Юрія Рибчинського з нагоди його 55-річчя, який пройшов у київському Палаці «Україна». У цьому ж році, поряд з іншими іменами відомих діячів мистецтв, які народилися або працювали на Буковині, в Чернівцях на “Алеї Зірок” з’явилося і ім’я Василя Зінкевича. 22 липня 2002 метр української естради взяв участь у концерті «Україна молода», який пройшов у Києві. У 2003 році були випущені авторські альбоми поета Юрія Рибчинського, до яких увійшли пісні у виконанні Василя Зінкевича: «Разве можно» – альбом «Крик птицы», серія «Золоті пісні України 70-х»; «Скрипка грає», «Шлях до Тараса» – альбом« Скрипка грає», серія« Золоті пісні України 80-х»; «Тече вода» – альбом «Тече вода», серія «Золоті пісні 90-х». У 2004 році вийшов альбом «Пiснi про кохання» у серії «Золота колекція», до якого увійшли пісні: «Червона рута» Володимира Івасюка і «Залишенi квiти» Валерія Громцева у виконанні Василя Зінкевича та ВІА «Смерічка».

У 2005 році, у ювілейний рік народження Василя Івановича, по українському ЦТ був показаний музичний фільм, присвячений багаторічній творчості легендарного артиста на естраді. В цьому ж році в альбом «Кращі пісні української естради ХХ століття» в серії «Золота колекція» була включена і пісня–шлягер всіх часів і народів «Червона рута» у виконанні Василя Зінкевича та ВІА «Смерічка». У 2006 році вийшов альбом «Квiтка папоротi» в серії «Українська лірічна збірка», до якого включена і пісня «Скрипка грає». Нажаль, жодного сольного альбому співака не випущено й досі.
Про творчість видатного українця зауважив у своєму інтерв’ю популярний музикант Ян Табачник: «Я люблю Васю Зінкевича. У нього немає випадкових пісень. Мені подобається все, що він співає. Він вкладає в пісню душу. Було два патріархи української пісні – Василь Зінкевич та Назарій Яремчук. На жаль, залишився тільки один – Зінкевич».

Творчість талановитого українського співака Василя Зінкевича принесла вітчизняній естраді багато пісень-шлягерів у 70 – 80-ті роки XX століття, які і зараз молоді та популярні. Сини Василя Івановича – Василь та Богдан продовжили шлях батька на естраді, кожен з них став лідером відомих в молодіжній тусовці хіп-хопових колективів – відповідно “Тартак” та “Основний показник”.

Указом Президента України №631/2009 від 19 серпня 2009 року присвоєно звання Герой України.